вівторок, 20 грудня 2011 р.

Відчуття
1)Прокинусь зранку знову,
Торкнусь думками неба.
Вийду з свого дому,
Ковтну шматок повітря.
І по склі правди я пройдуся
Босими ногами
Зовсім боляче не буде.
Одними вечорами
Дощем нестерпним змокну
Із твоїми я словами
Із твого світу зникну.
Приспів
І мене затягне в божевілля
Цього нестримного життя.
А ти ховайся від себе
Ми дійшли свого кінця.
Тепер все уже байдуже.
Не замічала через тебе
Дещо незвично красиве.
А Я в захваті від відчуття
Відчуття божевілля
Цього нестримного життя.
2)Нехай тепло шматує душу
Від того буде краще.
Я адську біль відпущу
Навіщо мені зайве.
Я втічу кудись далеко
І ніхто більше не знайде.
Приспів